Тема.                      Фразеологізми. Стилістичні можливості використання фразеологізмів

Прочитайте діалог. Поміркуйте, чому син неправильно зрозумів маму?

Жінка спілкується по телефону, а поруч — її маленький син.

— Олюню, та я на проведенні конференцій уже собаку з’їла!

— Мамо, а хіба люди їдять собак?

— Ні, дорогенький! «З’їсти собаку» означає багато знати й уміти.

— Так, може, і мені собаку з’їсти, щоб багато знати?

                                                             Методичні вказівки

Фразеологія — розділ мовознавства, в якому вивчають фразеологічний склад мови — фразеологічні одиниці (їхні ознаки, закономірності функціо­нування в мовленні та процес утворення).

Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називають стійке поєднан­ня двох та більше компонентів, об’єднаних у словосполучення чи речення, що має цілісне значення і відтворюється в мовленні автоматично: байдики бити (ледарювати), лебедина пісня (останній вияв таланту), показати, де козам роги правлять (провчити, покарати).

За ознакою відтворюваності та усталеністю компонентів виокремлюють ще й такі мовні одиниці, як прислів’я, приказки, народні примовки, кри­латі вислови.

Прислів’я — це виражений структурою речення народний вислів по­вчального змісту, який формує певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу: Друга шукай, а знайдеш — тримай; Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
 
Приказка — народний вислів, близький до прислів’я, але позбавлений узагальнювального, повчального характеру: Не така лінь, як не хочеться; Ні до ладу, ні до прикладу.
 
Народні примовки — жартівливі, переважно римовані вислови, що їх вводять у розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст: Здорові будьте! Тринди — ринди. Знову за рибу гроші.
 
Крилаті вислови — влучні вислови видатних людей: учених, письменників, державних і політичних діячів: Бо­рітеся —поборете (Т. Шевченко); Я маю в серці те, що не вмирає (Л. Українка); Бути чи не бути (В. Шекспір).
 
Окрему групу фразеологізмів становлять складені тер­міни на кшталт: неозначена форма дієслова, атомна енер­гія, з огляду на зазначене, касаційна скарга, складати подяку.

Основні джерела фразеології
Мова народу, усна народна творчість	Заварити кашу; схопити облизня, зуби продавати; язиката Хвеська; як Пилип з конопель; піднести гарбуза;
Біблія	Земля обітована; наріжний камінь;
Антична міфологія	Авгієві стайні; ахіллесова п’ята, дамоклів меч;
Крилаті вислови	Життя іде і все без коректур (П. Костенко);
Наукові терміни	Грати першу скрипку; увійти в роль; білими нитками шито;
Запозичення з інших мов	Дивитись крізь пальці; доля сміливого любить.

 

Функції фразеологізмів у мовленні:
1. Увиразнення думки.	Самотній бджолі трудно й мед носити.
2. Оцінювання, ставлення.	Хоч кіл на голові теши; невелике цабе.
3. Емоційно-експресивна.	Втерти маки; передати киті меди.
4. Створення гумору, сатири.	Розказувати Химині кири; як собаці добридень.
5. Відтворення внутрішнього стану.	Мороз по спині; відлягло від серця; все похолонуло.
6. Портретної характеристики.	Як маківка; як горлиця; очиці як тернові ягідки.

 За стилістичними властивостями фразеологізми поділяють на такі групи:

Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер, певна вільність: товкти воду в ступі; тягти кота за хвіст; бути на побігеньках; давати прочухана; за онучу збити бучу; наступити на пробку; втерти носа; на козі не під'їдеш; курям на сміх. 

Просторічні фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку, хай тобі грець, чорти б тебе забрали, щоб ти сказився (хай ти сказишся), іди к чорту (к чортам собачим, к чортам свинячим, під три чорти, до всіх чортів).

Уживання таких фразеологізмів надає мовленню невимушеності, оскільки більшість із них має грубувато-знижене забарвлення;

Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, посіяти іскру, заснути вічним сном, вогнище освіти, осідлати Пегаса, перейти рубікон; співати дифірамби; обходити гострі кути; наріжний камінь; в'їхати на білому коні; стрітися на вузькій стежці ; у цій групі виділяються суто книжні звороти: доповідна записка, договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева хвороба, формальна логіка, космічний корабель. 

Уживання таких фразеологізмів надає мовленню вишуканості, засвідчує освіченість мовця, більшість із них має урочисто-піднесене, «високе» забарвлення;

Стилістично нейтральні: 
господар становища; милувати око; закласти фундамент; стати лавами; сприятливий ґрунт.

До стилістично нейтральних належать і так звані номінативні фразеологізми, що є назвами явищ (рослин, наукових понять тощо) .  Роси випали сльозами над Петровими батогами (Д. Чередниченко).

Стилістично нейтральними є й усталені етикетні формули: добридень; здоров був; здоровенькі були; прошу вибачення.

Перегляньте відео. Усвідомте матеріал теми.

                                                  ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте уривок із твору.  Знайдіть фразеологізми й випишіть їх.
— І хто нараяв нам брати невістку з тих багатирів? — крикнула Кайдашиха. — Лучче було взяти циганку, ніж багачку з порожньою скринею.
— Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом із сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала. Ви самі до мене прийшли, — сказала Мотря трохи тихішим голосом, осте­рігаючись свекра.
Старий Кайдаш розсердився на невістку й почав на неї гримати.
— Мотре! Коли ти наша, то слухай матері та роби діло. Не сьогодні ж до нас привезена. Наш хліб їси, нам і роби, а як ні, то ми тебе й попросимо слухати.
— Хіба ж я дурно їм ваш хліб? Од ранку до вечора й рук не покладаю...
— А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби! — крикнув Кайдаш, і його темні очі заблищали: він замахнувся на Мотрю рукою.
— Тату, у Мотрі є чоловік, — сказав понуро Карпо. — Ви не дуже на неї махайте кулаками.
Кайдаш спахнув полум’ям.
— А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я тобі носа втру.
— Ба не втрете! Я вже не маленький, — одрубав Карпо.
Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск (І. Нечуй-Левицький).

 2. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки  та запишіть синонімічні слова.
Утратити свідомість; як риба у воді; співати дифірамби; за царя Гороха; у шкіру не потовпиться; альфа і омега; і рибу зловить, і ніг не замочить; хоч із лиця воду пий; з голови викинути; пристати на слово; мов мильна булька; вільний птах; обминати десятою дорогою; сльозами вмиватися; заяча душа; давати прочухана; хоч греблю гати.

Довідка: знепритомніти, хвалити, огрядний, добре, спритний, колись давно, початок і кінець, згодитися, забути, красивий, зникнути безслідно, плакати, незалежний, остерігатися, полохливий, сварити, багато.
Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів, дібраних із довідки, складеться продовження вислову М. Рильського: «Нова доба …»

3. До поданих висловів доберіть та запишіть фразеологізми-антоніми.
Кури не клюють; крапля в морі; гнути шию; скакати на задніх лапах; валятися в ногах; хоч з лиця воду пий; зі шкури пхатися; хоч голки збирай; конем не доженеш; тримати язик за зубами; пхати палки в колеса; одним миром мазані.

4. Розподіліть фразеологізми на групи залежно від їхнього стилістичного забарвлення: 
                               Розмовний стиль                Науковий стиль                Офіційно-діловий стиль 
Крутого замісу, чинне законодавство, поставити експеримент, клювати носом, згідно з наказом, прошу допустити, на основі отриманих даних, бити байдики, морочити голову, доводити до відома, надавати слово, довести теорему. 

                                                              5. Виконайте тестові завдання.

1. Фразеологізмом є сполука слів
А перша книжка
Б перша скрипка
В перша любов
Г перша атака

2. Книжним є фразеологізм
А посіяти іскру
Б без задніх ніг
В і конем не об’їдеш
Г у кишені бряжчить

3. Просторічним є фразеологізм
А ускочити вище халяв
Б кров з молоком
В заткнути пельку
Г водити за ніс

4. Установіть відповідність.

Фразеологізм	Значення фразеологізму
1 вибілювати зуби	А розголошувати таємниці
2 валятися в ногах	Б уникнути покарання
3 вискочити на сухе	В принижуватися
4 виносити сміття з хати	Г сміятися
	Д плакати

5. Установіть відповідність.

Фразеологізм	Синонім
1 у чорта на болоті	А пасти задніх
2 плентатися у хвості	Б п’яте колесо до воза
3 пробирають дрижаки	В на безлюдді й Хома — чоловік
4 у степу й хрущ — м’ясо	Г зуб на зуб не попаде
	Д неблизький світ

6. Установіть відповідність.

Фразеологізм	Антонім
1 жовтодзьобе горобеня	А пальця в рота не клади
2 мухи не скривдить	Б топтати в болото
3 підносити до неба	В бути під конем
4 темний ліс	Г як на долоні
	Д битий жак

 

Розгадайте кросворд
 

Попрацюйте в тренажері з правопису української мови.

 КУЛЬТУРА СЛОВА

                                                               А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
                                                                         Завезти́, завчасу́, за́мазка, залиши́ти, за́крутка.

                                                           Б. Перегляньте експрес-урок «Що означає на руку ковінька?» 

                                                                             ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО

Правильно	НЕправильно
впадати в очі	кидатися в очі
відігравати роль	грати роль
давати згоду	давати добро
дати спокій	залишити в спокої
просто неба	під відкритим небом
мати рацію	бути правим
і на думку не спадало	і в голову не приходило
спало на думку, набігло на думку	прийшло в голову
для годиться, про людське око	для виду
не сходить з язиків, на язиках	на слуху
піймати облизня, маком сісти	залишатися з носом
терпець увірвався	терпіння лопнуло
крига скресла	лід зрушився
моя хата скраю	моє діло сторона
напускати туману	наводити тінь
не в тім’я битий	не ликом шитий

Запитання для самоконтролю

1. Який розділ науки про мову називається фразеологією?
2. Що таке фразеологізм? Чим фразеологізм відрізняється від вільного словосполучення?
3. Які бувають фразеологізми за будовою? Наведіть приклади.
4. Наведіть приклади фразеологізмів-синонімів, що означають «нічого не робити, ледарювати».
5. Наведіть приклади фразеологізмів-антонімів.
6. На які групи поділяють фразеологізми  за стилістичними властивостями?