Тема. Тези
Що таке теза? Це слово має грецьке походження. У перекладі на українську мову «thesis» означає думка, наукове положення.
Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо.
Значення таких положень у тому, що весь великий, а іноді і громіздкий матеріал дається у вигляді коротких, послідовних формулювань. По суті справи, тези - це невелика і досить ємна наукова стаття, яка є основою для повідомлення, лекції чи доповіді. Зазвичай їх публікують у спеціальних збірниках для конференцій. Невеликий обсяг - це те, чим тези відрізняються від інших видів наукових робіт. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницькі частини.
У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати.
Окремі тези – це розгорнуті висновки.
Розрізняють види тезування:
Взірець тез. Бацевич Ф.С. Комунікативно-риторичні якості мовлення/Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. — К.: Вид. центр «Академія», 2004. — С. 195—198. 1. Комунікативно-риторичні якості мовлення були в центрі уваги ще античних риторів: Діоген казав про п’ять позитивних якостей мовлення: чистоту, чіткість, лаконічність, доречність, красу2. У сучасних риториках та дослідженнях з культури мовлення виокремлюють такі комунікативно-риторичні якості мовлення (ознаки культури мови): змістовність, доречність, точність, лаконічність і послідовність, правильність і чистоту, багатство, виразність і образність. 3. Усі вони пов’язані з усіма складовими комунікативного акту: учасниками (адресантом і адресатом), їхньою взаємодією, мовним кодом, що і сприяє ефективному спілкуванню.
Взірець тез. Бойко П. Т. Українська мова — найбільша національна святиня українського народу Спливло перше десятиліття XXI століття, а мовне питання хвилює, турбує, непокоїть нас, тому що воно є невичерпним (та й ситуація нині є складною), бо й до сьогодні земля, планета, людство не дали такого художника, такого артиста, такого митця, який спромігся би змалювати мову. Отже, ми, як люди усномовної професії, покликані серцем, обов’язком не лише пропагувати усе прекрасне, що є в науці,культурі, а й стояти на сторожі слова і, «як парость виноградної лози, плекати мову». Ми маємо пропагувати правильне ставлення до мови, позаяк у нашому вжитку ми здебільшого зустрічаємося з двома мовами. До речі, наші студенти нині вивчають іноземні мови, і це прекрасно — це знамення часу, це підтвердження того, що нині студенти прагнуть до всього кращого і пам’ятають ту істину, що скільки ти знаєш мов, стільки раз ти людина. Я повинна сказати, що таких диваків, які не знали б російської мови, які віднікувалися б від неї чи зневажали, я не зустрічала. Але, на превеликий жаль, таких диваків, які зневажливо ставляться до української мови, зустріти можна. Від чого це? Де вони беруться? Від чого це у нас, крім цих двох мов, які я назвала, є ще третя мова — скалічена, суржикована, абракадабрена. Не українська вона і не російська... Бо там половина або третина українських слів і половина або третина російських. Оце те, з чим уже зовсім ніколи, ніяк і ніде не можна миритися, бо ні про яку культуру мовлення, ні про яке мистецтво ораторське, ні про яку лекторську майстерність говорити не можна, коли не будемо долати ось цих покручів, мовних динозаврів. Бачте, справа тут серйозна! Через те ми повинні мати не менш серйозну методологічну платформу, з якої будемо виходити в усіх наших подальших міркуваннях, в усіх наших викладах, А така платформа уже обґрунтовано висловлена: «Знати українську мову треба як отченаш», а це, як на мене, означає, що українське слово сприймаємо як одухотворену сутність. Розвиваючи думку, мушу продовжити, шановні добродії, що: 1) українська мова — найбільша національна святиня українського народу; вона вимагає до себе священного ставлення; 2) так, як будь-яка мова для будь-якого народу, українська мова — це атрибут суверенності, державності, подібно до того, як атрибутом є прапор, герб, славень держави; 3) українська мова — це та мова, якою існує література, залишена такими велетнями людського духу, як гігант Шевченко Тарас, як титан Франко Іван, як велет — незрівнянний ні з ким, ніде і ніколи — Українка Леся. На землі немає поганих народів, отже, немає поганих мов, проблема лише в тому, як ми нею володіємо, чи шануємо слово.
ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Доведіть, що текст належить до наукового стилю мовлення.
У практиці роботи з книгою встановлені такі способи фіксації почутого і прочитаного: план, тези, виписки, конспект. Відомо, що запис зберігає частину прочитаного. Він дисциплінує, змушує краще заглибитися в зміст, привчає виділяти основне, сприяє міцнішому засвоєнню, повторенню і закріпленню матеріалу. План є попередньою формою запису прочитаного. Він передує тезам та конспекту – складнішим та змістовнішим формам нотування. Змістовні тези неможливі без попередньо складеного чіткого плану, хоча зміст і обсяг плану та тез можуть відрізнятися. Вдало сформульовані тези включають у себе всі основні питання, які має відбивати план. Ці питання у тезах доповнюють положеннями, що розкривають окремі аспекти мікротем. Отже, тези – це стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту, що вбирають суть висловленого. Якщо план допомагає представити структуру тексту та назвати його основні теми, то тези розкривають суть усієї текстової інформації. Розрізняють два види складання тез: відбір авторських тез із тексту; формулювання основних положень статті чи розділу книжки власними словами. Складання тез – важливий засіб підвищення рівня самостійної роботи, розвитку логічного мислення та мовленнєвої культури (З підруч.).
2. Прочитайте речення й виконайте завдання.
Згадайте, як минулого тижня сусіди поїхали на вокзал купувати квитки, витративши на це дві години, а ми придбали їх через Інтернет за якихось кілька хвилин. За допомогою інтернет-пристроїв ми заощаджуємо багато часу. Погодьтеся: гаджети полегшують життя сучасної людини.
А. Розташуйте речення в логічній послідовності.
Б. Яке з них є тезою, яке — аргументом, а яке — прикладом?
3. Прочитайте текст. Сформулюйте тезу, наведіть два аргументи, один із них проілюструйте прикладом із художньої літератури, а інший — із власного життя; сформулюйте висновок (обсяг — півтори-дві сторінки).
Вибір майбутньої професії має велике значення, адже від нього значною мірою залежить усе подальше життя людини. Одні вибирають фах за престижем, інші — за покликанням, а хтось погоджується реалізувати мрію батьків, хоча душа до неї не лежить. За яким із цих принципів треба вибирати справу свого майбутнього життя?
Перегляньте відео.
КУЛЬТУРА СЛОВА
А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
КрОїти, зубОжіння, здичАвілий, лазнЕвий, лЕщата, надбАння, нАчинка
Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.
