Тема. Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення

Відокремлені й невідокремлені означення. Відокремлені прикладки. Відокремлені додатки. Відокремлені обставини

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Відокремлені означення в усній мові виділяються паузами та інтонацією, 
а на письмі – комами з обох боків, зрідка – тире. 

Відокремлюються означення, що виражені

1	Дієприкметниками та прикметниками, що  мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника.	Вмирав поет, залюблений у світ, Вмирав поет,  задивлений у море (П. Осадчук).
2	Дієприкметниками та прикметниками  (як із пояснювальними словами, так і без них), що стоять перед іменником і мають обставинний відтінок (будучи, бувши…) або відділені від іменника іншими членами речення.	Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-будь сильного опору (О. Гончар).
3	Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особового займенника.	Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (О. Гончар).
4	Два або кілька непоширених означень після означуваного слова, якщо перед ним уже є узгоджене означення.	Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо піни (М. Коцюбинський).
5	Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення.	До неї наближалась мати... Іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (О. Гончар).

Невідокремлені означення 

1	Якщо означення стоїть безпосередньо перед  означуваним іменником (або перед сполученням  прикметника з іменником) і не має обставинного  відтінку, то воно не відокремлюється                                                           (безмежний степ; залитий сонцем степ; залитий сонцем	Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра).                                                                          Теплом дихала настояна на травах та квітах земля                         (Ю. Збанацький).
2	Не відокремлюється одиничне непоширене  означення, яке стоїть безпосередньо після  означуваного іменника, якщо воно не  має обставинного відтінку  (Ліс зелений нас привітно зустрів).	На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли (В. Сосюра).
3	Звичайно не відокремлюються неузгоджені  означення. Але коли автор хоче підкреслити  важливість такого означення, то виділяє його комами, іноді – тире.	Настала осінь [яка?] з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка).

Від означення треба відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється. 

Ниви колгоспні розкриті дням золотим у теплі (В. Сосюра).
Герої славою повиті, зоріє кожного ім’я (П. Усенко). 

Відокремлені прикладки 

Відокремлена прикладка – це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення.

Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: 

                                                                 Ліс зустрів мене як друга (М. Рильський). 

                                                      Відокремлені прикладки відділяються тире: 

- якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме: 
                                                   У хаті є ще у нього дві дівчини – Домаха й Меланка (У. Самчук); 
- якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки: 
       Мати – ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, – сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати (О. Гончар). 

Відокремлені додатки 

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від. 

Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О. Довженко).

Додатки з прийменником «замість» не відокремлюються, якщо «замість» можна замінити прийменником «за» або «взамін».
Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів [служили за ліхтарі] (Л. Дмитерко). Якщо ж така заміна неможлива, тоді додатки відокремлюються:

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів (Г. Чупринка). 

      

                                                                                Відокремлення обставин 

                                                                       Відокремлюються обставини

1	Завжди відокремлюються обставини  допусту, виражені іменником з  прийменником незважаючи на	Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (О. Гончар).
2	Обставини, виражені іменниками та  прислівниками з прийменниками у зв’язку з,  залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок,  з причин, за браком, згідно з, за згодою,  відповідно до, на випадок, можуть  відокремлюватися і не відокремлюватися  (за бажаням автора). Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини речення, яка його стилістична функція, а також залежно від наміру автора.	Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар).  Всупереч тим віщуванням проходили грози (М. Рильський).
3	Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні.	Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (В. Підмогильний).
4	Примітки: 1. Два чи більше дієприслівникових зворотів, з’єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою. 2. Якщо дієприслівникові звороти з’єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться. 3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою.	Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (С. Будний);   Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом’яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Гр. Тютюнник).  Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (В. Підмогильний).
5	Обставини, виражені одиничним дієприслівником	Щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (В. Бичко).

Не відокремлюються: 

1	Обставина, виражена дієприслівниковим  зворотом фразеологічного типу	Василь працює не покладаючи рук.       Катрусю, досить сидіти склавши руки.
2	Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й) або частки лише, тільки	Я зможу вирушити в дорогу лише зваживши все
3	Одиничний дієприслівник, що за змістом тісно пов’язаний з дієсловом-присудком і вказує на спосіб дії (як? яким способом?), стоїть після дієслова-присудка	Вона читала [як?] лежачи на піску
4	Дієприслівниковий зворот, однорідний з іншим невідокремленим членом речення	Оксана стояла непорушна й не зводячи з Андрія очей
5	Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення	Це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.

Перегляньте відео

                                                      ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Перебудуйте речення так, щоб відокремлені означення стали невідокремленими. Запишіть утворені речення. 1. Життя, почате з творчого слова, невмируще (Ю. Вассиян). 2. Часто сила — це слабкість, доведена до відчаю (Л. Сухоруков). 3 Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 4. Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману (Б. Чіп). 5. Об’єкти, видимі через забарвлене скло, здаються такого самого кольору, що й скло (Г. Кониський). 6. Нація — це народ, свідомий своєї історичної місії (А. Коваль). 7. Чи може людина, сліпа в себе вдома, стати зрячою на базарі? (Г. Сковорода). 8. Штани, куплені на милостиню, завжди короткі (Нар. тв.). 9. Могутній той народ, який має синів, об’єднаних Любов’ю до Вітчизни (Л. Силенко).

Завдання 2. Поширте речення  відокремленими означеннями. Запишіть утворені речення. 1. Сонце зійшло над лісом. 2. Місто оповила темінь. 3. Їй подобалося працювати в саду. 4. Сьогодні він зробив по-своєму. 5. Літак зробив останнє коло і пішов на посадку. 

Завдання 3. «Плутанина». Речення «переплутали» свої відокремлені члени речення, і вийшла нісенітниця. Поверніть дієприкметникові звороти пояснюваним (означеним) словам, поставте розділові знаки. 

1.У спортивній залі знаходився великий більярдний стіл, порослий зеленим очеретом.
2. Великі карі очі, запряжені в наповнений яблуками віз, дивилися наполохано.
3. Сад спускався до річки, стривоженої вогнем.
4. На зеленій галявині спокійно паслася пара коней, завішаний важкою червоною портьєрою.
5. Великі вікна, покриті червоним сукном, тьмяно світилися.

Завдання 4. Виконайте інтерактивну вправу.

Завдання 5. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть прикладки й означувані ними слова як члени речення.  1. Я хочу на озеро Світязь в туман таємничих лісів (Л. Костенко). 2. Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей що для них війна давно вже стал звичайною справою (О. Гончар). 3. А друзі кажуть нащо він тобі цей кущ-дикун (М. Рильський). 4. Ріка Супій і що там тої річечки? (Л. Костенко). 5. В довгому покрученому ярку розкинулось село Семигори (І. Нечуй-Левицький). 6. Не спочивать пішла в снопи пошкандибала Івана-сина годувать (Т. Шевченко). 7. А човен «Ластівка» мов птиця летить на крилах-парусах (В. Скоромовський). 8. Вдяг ясен-князь кирею золоту а дика рожа  буйнії корали (Леся Українка). 

Завдання 6. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Відокремлені додатки підкресліть. 1. Ведмеді, слава тобі Господи, у нас на Вкраїні крім як у зоологічних парках ніде не водяться (Остап Вишня). 2. Вустя нічого не бачила крім отих швидких струмків нічого не чула крім їхнього лопотання (Є. Гуцало). 3. Як мало навіть і в розумних людей жага багатства народжує думок (М. Стельмах). 4. Це залицяння усім кинулось в очі навіть батькові (І. Нечуй-Левицький). 5. Старий Кайдаш зганяв злість більш на невістці ніж на своїй жінці (І. Нечуй-Левицький). 6. На відміну від інших грецьких полісів-республік Боспор був рабовласницькою монархією (Д. Степовик). 7. Все можна купити за винятком здоров’я. 8. Втративши землю, йшли у міста, але там своїх бідарів було повно особливо ремісників (В. Чемерис). 

Завдання 7. Складіть і запишіть речення, в яких у ролі відокремлених додатків виступають наведені конструкції. Окрім брата; за винятком фізично слабких; замість уроку фізкультури; крім самого себе; замість запізнілої поради.

Завдання 8. Знайдіть обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами, поясніть розділові знаки при них.
Дівчина, стрепенувшись, підвела голову (Олесь Гончар). Одарка як різала ножем хлібину, притиснувши до грудей, так і держить її отетерівши (Гр. Тютюнник). Знітившись, я стаю на поріг (М. Стельмах). Раділи люди встаючи (Т. Шевченко). За вікном розсипаючись котилась зоря (М. Стельмах). Отак сплелись життя і пісня, переливаючись в одне (Б.-І.Антонич).  Сонце, досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках, струсонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі (М. Стельмах).Натрудившися у квітні, перецвівши у маю, йдуть дерева передлітні в повінь лагідну свою (М. Рильський). Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський).

Завдання 9. Знайдіть обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами, розставте при них, де потрібно, розділові знаки. 1. Сонце досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках струсонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі (М. Стельмах). 2. Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне (Б.-І. Антонич). 3. Натрудившися у квітні перецвівши у маю йдуть дерева передлітні в повінь лагідну свою (М. Рильський). 4. Плавці мчали до берега захлинаючись водою пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський). 5. Дівчина стрепенувшись підвела голову (О. Гончар). 6. Одарка як різала ножем хлібину притиснувши до грудей так і держить її отетерівши (Гр. Тютюнник). 7. Раділи люди встаючи (Т. Шевченко). 8. Знітившись я стаю на поріг (М. Стельмах). 9. За вікном розсипаючись котилась зоря (М. Стельмах). 

Завдання 10. Перепишіть речення, уставивши пропущені літери е, и та розставивши розділові знаки. 1. Істина спалює й нищить усі ст..хії показуючи що вони л..ше її тінь (Г. Сковорода). 2. П..р..ставши бути собою поет втрачає й себе самого (В. Стус). 3. Дізнавшись що місцеві скіфи наз..вають Дніпро Бор..сфеном грецькі мігранти недовго думаючи дали щойно заснованому полісу назву Бор..сфеніда (Дід Свирид). 4. Ми змож..мо вам відповісти л..ше зваж..вши все (З радіопрограми). 5. Там далеко на Вкраїні сяє сон..чко ясне світить людям та в чужині не навідає мене (П. Грабовський). 6. Дуже поволі неквапливо л..стки кружляючи й шарудячи опадають донизу (Є. Гуцало). 7. І хоч Стрибог на поїзд п..р..сів і вже дахи струсились від соломи тут за щитом смарагдових лісів моїх жар-птиць блакитні космодроми (Л. Костенко). 8. Кожна людина п..р..бувши час цвітіння починає зб..рати келих своєї мудрості (В. Винниченко). 9. Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи (Т. Шевченко).

Попрацюйте в тренажері. 

Виконайте тестові завдання. 

1. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) 
А Вічність це симфонія складена верховіттями наших душ. 
Б Душа це битий шлях на невідомих дійсності полях. 
В Клятви дані в бурю забуваються в тиху погоду. 
Г Камінь кинутий другом б’є болючіше.
2. Правильно розставлено розділові знаки в реченні 
А Хвала, почута від ворога, найвища хвала. 
Б Хвала, почута від ворога — найвища хвала. 
В Хвала почута від ворога, — найвища хвала. 
Г Хвала, почута від ворога, — найвища хвала. 
3. Прикладку треба відокремити за допомогою тире в реченні (розділові знаки пропущено) 
А Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чоловік. 
Б І пісня сонячна душа народу злетіла в небо плавна і дзвінка. 
В Зупини її мить високу для моїх молитовних долонь. 
Г Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.
 4. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати в реченні (розділові знаки пропущено)
А Лінивий спить сидячи а робить лежачи. 
Б Дзижчать параболи епох і догорівши догасають. 
В Акорди бабиного літа зітхнувши падають в траву. 
Г Відпочивши туристи йдуть до Яблуневого перевалу.  
5. Дієприслівниковий зворот НЕ ТРЕБА відокремлювати в реченні (розділові знаки пропущено) 
А Не взявши книжки в руки не опануєш науки. 
Б Від сторожа Михайла ми тікали не чуючи ніг. 
В Не поклонившись до землі гриба не знайдеш. 
Г Озирнувшись ми почали пересуватися до лісового озера.
6. Правильно розставлено розділові знаки в реченні 
А Троянці в човни посідавши, і швидко їх поодпихавши по вітру гарно попливли. 
Б Троянці, в човни посідавши, і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.
В Троянці, в човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.
 Г Троянці, в човни посідавши, і, швидко їх поодпихавши по вітру гарно попливли
 7. Уточнювальною обставиною НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знаки пропущено) 
А Там далеко десь поза снігами нова весна з квітучими лугами. 
Б Назустріч підтюпцем бігла бабуся в спортивному костюмі. 
В Тут на березі на землі капітан пригощає друзів. 
Г Мирські турботи й суєта десь там у лоні міста. 

8 - 9

КУЛЬТУРА СЛОВА

Б. Розглянувши ілюстрацію, скажіть, у чому полягає відмінність між словами 
прОшу й прошУ. 
Складіть з цими словами речення. 

Питання для самоконтролю 

1. Які означення називаються поширеними, а які – непоширеними? 
2. Коли означення відокремлюються? 
3. Коли означення не відокремлюються? 
4. Коли дієприкметник не є означенням? 
5. Що таке прикладки? 
6. Коли прикладки відокремлюються? 
7. Назвіть випадки, коли прикладки не відокремлюються? 
8. Якими ще розділовими знаками відокремлюються прикладки? 
9. За допомогою яких слів вводяться у речення відокремлені додатки? 
10. Коли додатки зі словом замість відокремлюється, а коли – ні? 
11. Дайте визначення відокремлених членів речення. 
12. Які члени речення можуть бути відокремленими? 
13. Назвіть найважливіші випадки відокремлення обставин.