Якщо давньогрецький філософ Арістотель (IV ст. до н. е.)  уважав риторику мистецтвом переконання,  то римський ритор Квінтіліан (І ст. н. е.) — мистецтвом говорити витончено. 

Арістотель                                                         Квінтіліан

Отже, завдання риторики — переконання аудиторії, краса, вишуканість і витонченість вираження думок. 

Предмет риторики — публічний виступ у процесі комунікації. 

Риторика — це не тільки наука, а й мистецтво. У Стародавній Греції красномовство розглядали як мистецтво, адже античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою та навіть архітектурою. А найбільше паралелей проводили між риторикою, поезією та акторським мистецтвом. 

Давньоримський оратор і філософ Цицерон (І ст. до н. е.) навчався майстерності красиво говорити в найкращих акторів Стародавнього Риму й у своїх публічних промовах використовував суто акторські прийоми. 

                                                                                                         Цицерон

Красномовство належить до духовної сфери життя. Так само, як поезія чи театр, ораторське мистецтво — це створення духовних цінностей. Поет, актор та оратор вирізняються розвинутим чуттям мови, 

Античні мудреці вміли мислити образно. Риторику вони уявляли у вигляді риторичного дерева, де кожна деталь щось означала:

Мовленнєва ситуація

Будь-яке передання думок за допомоги слів є мовленнєвою подією. Це може бути монолог, діалог, диспут, окрема фраза або навіть вигук.

Спілкування між людьми відбувається в різних ситуаціях. Є такі ситуації, що не передбачають спілкування. Наприклад, ви відчули протяг. Що ви зробите? Устанете, підійдете до вікна й зачините його. Ця ситуація не вимагає комунікації з кимось. Якщо ж ви з якихось причин не можете зачинити вікно, то будете вимушені попросити когось це зробити — у такому разі немовленнєва ситуація стане мовленнєвою

Мовленнєва ситуація — це сукупність різних чинників, що впливають на особливості мовної поведінки комунікантів, тобто конкретні обставини спілкування.

«Людина може стати рабом ситуації, а вся ідея риторики полягає в тому, щоб зробити людину господарем ситуації…»

Але мовленнєву ситуацію не потрібно сприймати лише як сукупність зовнішніх обставин, за яких відбувається спілкування. Ситуація — це події минулого, про які згадує людина, і наші внутрішні переживання, якими ми хочемо поділитися із співрозмовником, і різні побутові чи виробничі питання, які ми бажаємо обговорити. Тобто до поняття «мовленнєва ситуація», крім обставин, належать ще й такі фактори, як: а) стосунки між співрозмовниками; б) їхні наміри; в) безпосередня реалізація самого акту спілкування, під час якого можуть виникнути нові стимули для говоріння. 

У мовленнєвій ситуації є щонайменше два суб’єкти: адресат та адресант. Спілкування можливе за наявності адресанта, адресата, мети й теми мовленнєвої діяльності. Адресат — людина, до якої звернена мова. Адресант — ініціатор діалогу, він задає тон розмови, визначає темп і тематику спілкування. Адресант спрямовує бесіду й регулює її часові рамки. Схематично формулу мовленнєвої діяльності можна зобразити так: хто — кому — чому — про що — де — коли. 

Отже, елементами мовленнєвої ситуації є: 1) адресант (мовець); 2) адресат (слухач, аудиторія); 3) предмет мовлення; 4) умови успішного спілкування.

Умовами успішного спілкування є відкритість, налаштованість на діалог, добрий тон, етикет, жести, контроль емоцій, уміння бути уважним слухачем і цікавим співрозмовником та ін. Для того щоб ефективно відбувся акт комунікації, треба наперед з’ясувати, які особливості має адресат (ступінь знайомства з вами, вік, соціальний статус, риси характеру та ін.), визначити предмет спілкування (про що буде йти мова) і продумати, якими засобами ви будете впливати на вашого співрозмовника, щоб досягти поставленої мети (умови успішного спілкування).

Мовленнєва поведінка у процесі спілкування переслідує певну мету. Комунікативна мета (ціль) — це результат, якого хоче досягти адресант (мовець).

Кожен учасник мовленнєвої події повинен чітко уявляти свою мовленнє­ву роль і мовленнєві ролі своїх співрозмовників.

Для досягнення мети суб’єкти спілкування користуються певними спо­собами, що їх називають стратегією і тактикою мовленнєвої поведінки.

Комунікативна стратегія — це комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети.

Комунікативна тактика — це підпорядкований комунікативній страте­гії конкретний спосіб досягнення мети: відбір мовних ресурсів і адаптація їх до конкретної ситуації спілкування. 

Основою комунікативної тактики є обґрунтування будь-якого положення, судження. Вона співвідноситься з комунікативним наміром.

Комунікативний намір — це тактичний хід, що є практичним засобом руху до відповідної комунікативної мети.

                                          Запам’ятайте! 

Справедливість, чемність, коректність, толерантність, повага до співрозмовника — предикати вихованої людини. Подбайте про те, щоб ці моральні настанови набули певних приписів, дотримання яких втілюється у відповідних учинках.

Завдання 1. З’ясуйте подібність і відмінність у лексичному значенні поданих нижче слів. Уведіть ці слова в окремі речення. У якому значенні - прямому чи переносному - іменник риторика буде синонімом до іменника демагогія? За потреби зверніться до тлумачного словника та словника синонімів.

                                                                 Рито́рика, демаго́гія, фразе́рство, словоблу́дство

Завдання 2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.
• Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.
• Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

Чистомовку, на відміну від скоромовки, треба читати не швидко, а «чисто», тобто слова промовля­ти чітко, звучно, виділяючи ті, на які падає логічний наголос.
Полу́кіпок, -а, ч. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху.
Підпадьóдмкувати, -ує, недок. Видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).

Завдання 3. Прочитайте тексти й виконайте завдання. 
І. Легенда розповідає, що Спарта зазнавала поразки в другій Месенській війні й попросила в Афін допомоги. Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве зійшов з колісниці, спартанці зовсім занепали духом: не такої допомоги чекали. Але як став Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, то вони вщент розгромили ворога. 
ІІ. Інша легенда також нагадує, яку роль відігравало живе слово в Стародавній Греції. У війні із сусідкою Мегарою Афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів, афіняни заборонили навіть згадувати про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон (майбутній «батько» афінської демократії) склав елегії — сто вишуканих віршів про острів і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афінянам — і вони призначили Солона ватажком воїнів, відвоювали острів, а потім його відсудили. 
ІІІ. Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний оратор, значною мірою завдячував силі впливу свого могутнього слова. Про це, наприклад, свідчить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули в перший рік Пелопоннеської війни (431–404 рр. до н. е.). Він промовляв перед матерями та вдовами загиблих — винуватець смерті їхніх близьких. Перикл говорив про патріотичні почуття афінських громадян, які захищають свою свободу й незалежність, свій демократичний лад, наголошував на етичному значенні демократичної влади. Промова пробудила ентузіазм у народу так, що матері та вдови урочисто несли Перикла по місту, обсипали квітами, із захопленням цілували його одяг (О. Когут). 
А. Про яку роль живого слова йдеться в текстах? 
Б. Напишіть про риторику як мистецтво впливу на людей, використавши одну з цих історій на підтвердження ваших думок (сім–дев’ять речень). 

4. Прочитайте інтерв’ю й виконайте завдання. 

Культура — дзеркало, у якому нація може побачити саму себе 
(З ексклюзивного інтерв’ю І. Малковича «Українському інтересу») 

— Як Ви оцінюєте місце української поезії у світовому художньому середовищі? Наскільки ми як нація даємо якісний продукт світові? 
— Думаю, що окраса української літератури – її поезія. Якби українську мову знали хоча б на рівні польської, то вона звучала б у світі набагато вагоміше. Адже в нас одна з найкращих європейських поетичних шкіл. 

— У ці дні у Львові відкривається «Форум видавців». Що повезе «А-БА-БА-ГА-ЛАМА-ГА» до Львова, які новинки презентує? 
— Уже 24 роки Львівський форум — це справжній український книжковий Великдень. Кожен «випікає» до нього свої щонайкращі книжкові «пасочки». З появою «Книжкового Арсеналу» у Києві, який за останні кілька років розвинувся досить потужно, уже є два такі Великодні. І всі українські видавці намагаються більшість своїх новинок презентувати саме на цих двох книжкових великих форумах. Ми щороку видаємо не менше 20 книжок. Це, можливо, не так багато, але це саме мій ритм і темп. Адже я особисто причетний до виходу у світ усіх книжок: я все вичитую, працюю з авторами, з художниками й дизайнерами та присутній при друкуванні чи не всіх перших накладів кольорових книжок. Я поєдную в собі 6–7 «видавничих іпостасей» (сміється), я не просто «святковий директор».

— Свої твори «закинули», не пишете тепер? Чи буде книжка нових поезій Івана Малковича? 
— Шевченківську премію я отримав за книжку, яка називається «Подорожник з новими віршами», де, як видно з назви, є й нові поезії. Учора вже надруковане четверте видання цієї книжки. 

— Як ви оцінюєте стан українського книговидавництва? Наскільки українці стали читати українською? 
— У зв’язку з російсько-українською війною в Україну завозять менше російських книжок, і це дуже позитивно відобразилося на українському книжковому ринку. Люди більше купують українські книжки, що дає вітчизняним видавцям економічний приріст, а отже, вони вже можуть видавати не тільки дитячі книжки чи художню літературу. Зараз трохи активніше почали видавати економічну, природничу літературу, книжки з інженерії.

 — Ви перед інтерв’ю згадали про крадіжки, що Росія краде нашу територію та історію. Востаннє вона намагалася «вкрасти» Анну Ярославну, яка мовби стала раптом російською княжною. Чому росіяни постійно намагаються пограбувати нас? 
— Нам має бути байдуже, що вони думають про нас. Важливо, щоб українці знали більше про самих себе й не користувалися російськими джерелами. Тому я й видаю, наприклад, «Українську поетичну антологію», щоб давати інформацію про наших світочів поезії. Адже українці знають, наприклад, як загинув Лорка, Пабло Неруда чи Єсенін з Маяковським, але зовсім не знають про такі героїчні постаті, як Михайло Драй-Хмара чи Олег Ольжич. 

— Під час промови на врученні Шевченківської премії Ви сказали, що хотіли б дожити до того часу, коли про Т. Шевченка в школі розповідали б не як про кріпака, а як про успішну та талановиту людину. Цікавий, нетрадиційний погляд на Кобзаря. 
— Після цієї промови чимало людей пропонували видати її великими накладами до 1 вересня й роздати по школах, готові були фінансувати такі видання. Але було незручно аж так себе «доносити людям». У промові, як мені здавалося, я казав про якісь цілком зрозумілі речі, а вона була сприйнята суспільством якось по-іншому — кілька сотень тисяч переглядів у соцмережах. Тобто промова прозвучала — хто хотів, той почув. Для мене Т. Шевченко — це історія успіху, а не історія поразки. Дитина, яка рано втратила батьків і хоче навчитися ще краще малювати, постійно шукає вчителя. Звідки таке прагнення? Він просто світиться талантом і досягає успіху. 

— У цій промові Ви також згадували про Черчілля. Коли хотіли урізати бюджет на культуру під час війни, він сказав: «А що ж ми тоді будемо захищати?» Ви говорите, що нашим урядовцям далеко до Черчілля. Що маєте на увазі? 
— Культура — дзеркало, у якому нація може побачити саму себе. Може показати це дзеркало світові, адже тільки через культуру ми стаємо відомі, улюблені. За що світ може любити Україну? Що він знає про Україну? А якщо люди знають, що тут жив чи живе улюблений письменник, режисер, художник, тоді нас знатимуть, любитимуть і вважатимуть за своїх. 

— Наш сайт 13 серпня ініціював запровадження свята української пісні. На весь світ у космосі Павло Попович заспівав «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю». Під час цього польоту було вперше встановлено прямий відео- та радіозв’язок із Землею, і всі, хто слухав, чули українську пісню. Як Вам така ініціатива? 
— Ми ніколи не знаємо своїх спонук життєвих, і часто вони бувають дитячими. В одному зі спогадів Сергій Корольов згадував, що він з дитинства любив пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю». Оце його спонука — полетіти в небо. Попович знав, що це улюблена пісня Корольова, і заспівав її в космосі, щоб українська пісня пролунала на цілий Усесвіт. Наша держава приділяє дуже мало уваги науці, космічним технологіям, хоча ми все ще в десятці космічних держав, у нас є талановиті вчені, але все занепадає. Думаю, що сила держави у тому, настільки щедро вона вкладає кошти в науку, в освіту. 

— Що, на Вашу думку, є «Український інтерес»? 
— «Український інтерес» — це, зокрема, створення умов, щоб українці через книжки та фільми мали змогу глибше пізнати свої корені й дістали мотивацію рухатися вперед. Тобто дати розгін внутрішньому ресурсові, який би не працював на інші економіки, а ставав двигуном нашої економіки, культури, а значить, нашої сили — української сили (Ю. Горбань, І. Собора). 

А. Визначте елементи мовленнєвої ситуації: 1) адресата; 2) адресанта; 3) предмет мовлення; 4) умови успішного спілкування. 
Б. Визначте найбільш цікавий та переконливий фрагмент в інтерв’ю. Обґрунтуйте свій вибір.

Завдання 5. Розіграйте  мовленнєву ситуацію у формі діалогу (або полілогу). Запишіть.

Вам треба підійти й познайомитися з телеведучою ТСН Аллою Мазур — членом комісії, яка вибирає талановиту молодь на курси журналістики. 

Знайдіть тему для розмови (до 2 хв) і справте на телеведучу добре враження. 

Завдання 6. Перегляньте короткий виступ сучасної письменниці Оксани Забужко «Не бійтеся говорити українською» (2 хв 1 с).

А. Визначте елементи мовленнєвої ситуації: 1) адресата; 2) адресанта; 3) предмет мовлення; 4) умови успішного спілкування. 
Б. Який момент у виступі О. Забужко видався вам найбільш переконливим? Обґрунтуйте свою думку.

Завдання 7. Проаналізуйте мовленнєві ситуації. Оберіть найефективніший, на вашу думку, варіант відповіді. Обґрунтуйте свій вибір.

Ситуація А

Ви хочете заспокоїти, втішити людину, яка вчинила неправильно, але визнає свою провину. Що ви їй скажете?
• Це все дрібниці! Не варто про це думати.
• Я впевнений, що таке більше не повториться.
• Іншого я від тебе й не чекав.
• На твоєму місці я зробив (зробила) би так само.

Ситуація Б

Ви хочете порадити знайомому вступати до інституту. Що ви йому скажете?
• Ти просто зобов’язаний вступити до інституту.
• Усі твої однокласники будуть вступати до інституту, то й ти не відставай.
• Чи не спробувати тобі вступити до інституту?
• Тобі треба спробувати вступити до інституту. Хоча, правду кажучи, шанси в тебе нульові.

Завдання 8. Складіть текст (одна сторінка) за ситуацією. 

Ви випадково стали свідком того, що ваш молодший брат курить зі своїм другом-однокласником. Розкажіть йому про користь здорового способу життя. Проілюструйте свою розповідь прикладом із життя успішної публічної людини.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення риторики. Схарактеризуйте її предмет, мету і завдання. 
2. Витлумачте основні поняття риторики. 
3. Синонімом до слова «риторика» є?
4. Де виникла риторика?
5. Хто уважав риторику мистецтвом переконання?
6. Що є предметом риторики?
7. Що таке мовленнєва ситуація?
8. Назвіть основні елементи мовленнєвої ситуації.
9. Яку мету переслідує мовленнєва поведінка?
10. Що таке комунікативнв стратегія?
11. Як стати приємним співрозмовником?