Тема. Розділові знаки при звертаннях та вигуках
СПОСТЕРЕЖЕННЯ Розглянувши світлину й прочитавши речення, виконайте завдання.
Людмила Барбір: «Пане Віталію, скільки кілометрів київських доріг відремонтовано цього року?»
Людмила Барбір: «Пане Віталіє, скільки
кілометрів київських доріг відремонтовано
цього року?»
А. Яке з цих речень відповідає світлині?
Б. Чому важливо вміти правильно звертатися до людей?
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу,
іноді — предмет, до яких звернена мова.
Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів
(поширене).
У вимові перед звертанням паузи звичайно немає, є пауза тільки після
нього, але на письмі звертання обов’язково виділяється парними комами:
Світи нам, день, безсмертними вогнями. шуміть, сади, роди зерно, земля! (В. Сосюра.)
На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і
знаком оклику — тоді наступне слово пишемо з великої букви: О слово рідне!
Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. (П. Куліш.) До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід,
число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому, щоб не сплутати його з
членами речення, треба мати на увазі ще й таке.
1 | Іменник у кличній формі (разом із залежними словами) виступає в реченні лише звертанням | Рости, міцній, моя Вітчизно, во ім’я щастя на землі! |
2 | Звертання не замінюється займенниками він, вона, воно, вони | Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт. (П. Дорошко.) |
3 | У групі звертання можуть бути однорідні члени, відокремлені означення тощо. Тоді всередині такого поширеного звертання ставляться розділові знаки відповідно до загальних правил. | Будь славен, мир, поля, і ріки, і цвіт ранкової зорі! |
4 | Вигуки від звертання відділяються комами. Якщо слова ти, ви підсилюють вигук, то вони теж відділяються разом з вигуком. Не відділяються лише слова о, ой, якщо вони вжиті як підсилювальні частки. | Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить! (В. Сосюра.)Ой [частка] Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти,
батьку, у море носив козацької крові. |