Тема. Прикметник. Особливості творення ступенів порівняння прикметників
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИКожна самостійна частина мови має свої граматичні категорії та ознаки: рід, число,
відмінок, особу та ін. Усталені правила вживання роду, числа й відмінка та ін. є морфологічними нормами.
Прикметник – це повнозначна змінна частина мови, яка виражає ознаку або властивість предмета й відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? За своєю здатністю виражати ознаки предмета безпосередньо або через відношення його до іншого предмета чи особи прикметники поділяться на три розряди: якісні, відносні, присвійні.
Ознаки прикметника
Морфологічні ознаки | Синтаксична роль |
Відмінювані слова, змінюються за родами, числами й відмінками. Початкова форма: називний відмінок однини чоловічого роду. Можуть мати форму ступені порівняння (якісні прикметники). За лексичними й морфологічними ознаками поділяють на якісні, відносні та присвійні | Основна: узгоджене означення. Неосновна: іменна частина складеного присудка |
Дружний — пов’язаний взаємною прихильністю, злагоджений (дружний колектив, дружна сім’я), а дружній — який ґрунтується на дружбі, доброзичливий, прихильний (дружній потиск руки, дружній погляд, дружній візит). Слів природній та зворотній в українських словниках немає. Отже, уживайте прикметники твердої групи природний та зворотний: природний баланс, природна поведінка; зворотний шлях, зворотна адреса
Якісні прикметники виражають ознаки предметів
безпосередньо своїм лексичним значенням: жовтий цвіт, бадьора пісня,
гіркий перець, хоробрий воїн, далека путь, глухий тупіт, приємний вигляд.
В сучасній українській літературній мові
якісні прикметники утворюють кілька тематичних груп, виражаючи:
1) ознаки кольору, розміру, ваги і зовнішніх особливостей предмета, що сприймаються органом зору: чорний, ясний, великий, широкий, важкий, косий, круглий;
2) ознаки предметів за смаковими якостями і властивостями, що сприймаються органом смаку: кислий, гіркий, смачний та ін.;
3) ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами дотику, слуху, нюху: холодний, теплий, твердий, дзвінкий, пахучий;
4) фізичні якості людини та інших істот: здоровий, худий, меткий, сліпий, лисий, стрункий;
5) психічні властивості, особливості характеру та інші ознаки людини: сердитий, лагідний, сумний, добрий, розумний, рішучий, настирливий, тихий.
Солодкий торт (пряме, якісний) — солодкий сон (перен., якісний).
Гострий
ніж (пряме, якісний) — гострий погляд (перен., якісний).
Лисяча (якісн.) хитрість — про
хитру, підступну, невідверту людину.
Вовчий
(якісн.) апетит — дуже сильний.
Собаче
(якісн.) серце — про віддану людину.
Заяча
(якісн.) вдача — про полохливу, боязку людину.
Слоняча
(якісн.) хода — незграбна, важка, неграційна.
У поданих фразеологізмах прикметники лисячий, вовчий, собачий, заячий, слонячий, які зазвичай можуть бути відносними і присвійними, виконують роль якісних, тому що означають якості характеру людини.
Якісні прикметники можуть мати ступені порівняння, тобто вияв ознаки в предметі різною мірою.
Розрізняють два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий і найвищий ступені порівняння мають просту і складену форми, а найвищий – ще й складну форму.
Кінцеві
приголосні основи [г],
[ж] перед
суфіксом -ш- змінюються
й утворюють із суфіксом звукосполучення [жч]:
дорогий — дорожчий, дужий — дужчий;
кінцевий
приголосний основи
[с] перед
суфіксом -Ш
- теж змінюється
утворюючи
з
суфіксом
звукосполучення [шч], що
графічно
передається
буквою щ: високий — вищий; товстий-товщий;
Окремі прикметники утворюють форму вищого ступеня, змінюючи основу: гарний — кращий, поганий — гірший, малий — менший,
великий — більший.
Посилення
інтенсивності ознаки може виражатися додаванням до прикметників вищого ступеня
слів багато, значно, набагато, куди (багато ширший, значно дорожчий, куди
кращий).
Деякі якісні прикметники не утворюють ступенів порівняння:
назви кольорів, що перейшли з розряду відносних | кремовий, шоколадний, волошковий, брунатний, лимонний, вишневий, бузковий, каштановий |
назви масті коней | вороний, буланий, карий |
назви ознак абсолютного порогу інтенсивності | сліпий, босий, мертвий, німий, голий |
назви складних ознак | чорнобокий, блідо-рожевий |
назви ознак, що виражають міру ознаки суфіксом, префіксом, складанням основ чи синтаксично | низенький, вузюсінький, страшенний, злющий, препоганий, надзвичайний, ультрамодний, густо-синій, білосніжний, надто хитрий |
прикметники, що мають безвідносний вияв ознаки | голубуватий, білястий |
Відносні прикметники утворюються переважно від іменникових основ, рідше — від дієслівних і прислівникових:
основа іменника + -н-, -ан-(-ян-), -ов-, -ев-(-єв-) | ознака предмета за матеріалом, з якого його зроблено | мідний, гречаний, пшоняний, березовий, смушевий, баєвий |
основа іменника +-н- | ознака предмета за просторовими відношеннями; за призначенням; за часом | стінний годинник, районний відділ; віконна рама, машинний завод; столітній, денний, осінній |
основа іменника + | значення належності до уста- | сільський, паризький, ткацький, |
-ськ-(-зьк-, -цьк-) | нови, країни, міста, особи | бідняцький |
основа іменника іншомовного походження + -ичн(ий), -ічн(ий) [-їчн(ий)] | різні ознаки | історичний, класичний, ортопедичний; академічний, ідилічний, органічний |
основа дієслова + -льн-, -ч- | різні ознаки | навчальний, точильний, складальний, вірчий, споживчий |
основа прислівника + -шн-, -жн- | різні ознаки | завтрашній, справжній |
Неповторний український краєвид
Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин:
основа іменника І відміни (назва людини) + -ин-, якщо основа закінчується на [j],— -ін- (на письмі їн-) | Ольга — Ольжин, мачуха — мачушин; Софія — Софіїн, Марія — Маріїн, Ілля — Іллін |
основа іменника II відміни (назва людини) + -ів-(-їв-), який чергується з -ов-, -ев-(-єв-) | Петро — Петрова — Петрів, батько — батькова — батьків; Юрій — Юріїв — Юрієвого, Сергій — Сергіїв — Сергієва |
основа іменника (назва тварини) + -ин-, -ін- (на письмі — -їн-), -ач-(-яч-) та ін. | бджола — бджолиний, орел — орлиний, змій — зміїний, соловей — солов' їний; собака — собачий, теля — телячий; вовк — вовчий, ведмідь — ведмежий |
Перегляньте відео.
ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Розв’яжіть мовну задачу.Чому прикметники всесвітньовідомий, білосніжний, південноамериканський пишуться разом, а прикметники всесвітньо-історичний, сніжно-білий, південно-західний — через дефіс?
Завдання2. Перепишіть поданий уривок, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф. Визначте якісні, відносні й присвійні прикметники. Не до сну с..огодні Вутан..ці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом, підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум..ян..ці. Далекі чабанс..кі вогні самотн..о золотят..ся де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутан..чиних с..вітлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблит..ся над ним м..яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, пан..с..кий об..їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам..яна баба зловісно випливла з темр..яви дівчині назустріч (О. Гончар).