Тема.  Дієслово як частина мови

                 Прочитайте речення й виконайте завдання. 

           Світає. Хмариться. Дощить. І знову очікую сонце. 
           Світанок. Хмарність. Дощ. І знову очікування сонця.

А. В якому реченні передано картини природи й стан людини більш динамічно? 

Б. Завдяки чому досягнуто такий ефект?

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дієслово — частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

Дієслова виражають тривалу або закінчену дію, що відбувається в певному часі. Поняття дії, яку називає дієслово, досить широке. Це може бути фізична дія (говорити, копати), стан предмета (стояти, думати), рух і переміщення у просторі (іти, бігти), зміни, що відбуваються з предметом (червоніти, старіти).

Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію без вка­зівки на її результат у минулому, тепе­рішньому чи в майбутньому. Відповідають на питання що робити? (що робив? що роблю? що буду робити? що робиться? що робитиму?) писати, писав, пишу, писатиму, пишеться.

Дієслова недоконаного виду утворюються від дієслів доконаного виду за допомогою:

• суфіксів –а-, -ува-, -ва-: (зігріти – зігрівати, одягти – одягати, догнав - доганяти)
• зміни наголосу (розрі́зати – розріза́ти, скли́кати – склика́ти)
• у видових формах дієслів можуть чергуватися голосні звуки (прив[е]зти — прив[о]зити; вит[е]рти — вит[и]рати) або приголосні (заря[д]ити — заря[дж]ати; вико[с]ити — вико[ш]увати)

Дієслова доконаного виду 

Означають дію, завершену в минуло­му, або дію з вказівкою на її заверше­ність у майбутньому. Відповідають на питання що зроби­ти? (що зробив? що зроблю? що зро­биться?). Списати, списав, спишу, спишеться.

Дієслова доконаного виду утворюються від дієслів недоконаного виду за допомогою:
• префіксів: з- (с-, зі-), в-, за-, на-, по-, про-, при-, ви- (казати-сказати, нести-принести)
• випадіння голосних звуків у коренях слів (присилати – прислати, набирати – набрати)
• суфіксів (смикати – смикнути, зігрівати – зігріти)
• чергування звуків (перевозити - перевезти, зачіпати - зачепити, наголошувати - наголосити)

Перехідні дієслова вимагають після себе додатка, який відповідає на питання знахідного відмінка кого? що? (без прийменника) Без такого додатка висловлювання позбавлене змісту: знайшли (кого? що?), придумав (кого? що? ), розглянувши (кого? що? ).
Усі інші дієслова, зокрема й дієслова на –ся, неперехідні: дякую вам, оволодівати знаннями, пишатися сином. Деякі дієслова залежно від контексту виступають то як перехідні (читаю книжку), то як неперехідні (таке мале, а вже читає). 

                                                                                Дбаймо про довкілля - (неперехідне)

Розрізняємо три способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий. 

У дійсному способі дієслово називає реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися: вчив, вивчив, вчу, буду вчити, вивчу. 
В умовному способі дієслово називає бажану дію або таку, що може відбутися за певних умов,твориться додаванням до форми минулого часу частки б (після голосного), би (після приголосного). Частка б, би пишеться окремо і в реченні може стояти після будь-якого повнозначного слова : вивчив би, зробив би. 
У наказовому способі дієслово виражає наказ, побажання, пораду: вивчи, зробіть. 

За характером закінчень дієслова в цих часах діляться на дві дієвідміни і залежно від дієвідміни мають такі буквені закінчення:

До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї ооби множини, в закінченнях мають –е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення –уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають. 

До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї ооби множини, в закінченнях мають –и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте, стоять. 

Дієвідміна дієслова весь час залишається тою самою. Тому, щоб перевірити, що написати в закінченні: букву е чи и, є чи ї; закінчення –уть чи – ать, -ють чи -ять, — досить за будь-якою особою визначити дієвідміну цього дієслова. 

Наприклад, чуємо [диши емо] і вагаємося, яку букву писати в закінченні: е чи и. Змінюємо дієслово: [дише] — виразно чується закінчення -е; отже, й у попередній формі треба написати е: дишемо. Так само чуємо [сидеи те], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [сидитˊ] чітко звучить и, не е. 

Найчастіше правопис закінчень перевіряють за 3-ю особою множини: несемо, бо несуть (І дієвідміна); сидимо, бо сидять (II дієвідміна), але можна це так само робити за 3-ю особою однини.

 Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою

Якщо в неозначеній формі перед -ти дієслово має суфікс -і- (-ї-), -и- або після шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини (що роблю? ) випадає, то це дієслово належить до II дієвідміни. Інші дієслова належать до І дієвідміни. Наприклад, у дієсловах белькотіти — белькочу, кроїти — крою, волочити — волочу, стелити — стелю, мовчати — мовчу в 1-й особі однини суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають—отже, ці дієслова належать до II дієвідміни: белькотиш, кроїш, волочиш, стелиш, мовчиш і т. д. А в дієсловах радіти — радію, захищати — захищаю суфікси -і- та -а- не випадають—отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: радієш, захищаєш і т. д. У дієсловах белькотати, полоти, в’янути, волокти нема названих вище суфіксів — отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: белькочеш, полеш, в’янеш, волочеш і т. д. У дієсловах бити, пити, лити. жати, почати звуки [и] та [а] не суфікси — отже, ці дієслова також належать до І дієвідміни: б’єш, п’єш, ллєш, жнеш або жмеш, почнеш і т. д. Із цього правила є винятки: а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш, іржеш і т.д. (хоч за всіма ознаками мали б належати до ІІ дієвідміни); б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш і т.д. (хоч за всіма ознаками мали б належати до І дієвідміни); в) дієслово сукати може належати і до І, і до II дієвідміни: сукаю, сукаєш і т.д. або сучу, сучиш і т.д.

Чергування приголосних в особових формах дієслова 

Простий, складний і складений майбутні часи

Дієслова у формі майбутнього часу  означають дію або стан, які відбуваються вже після моменту мовлення про них: скажу (простий майбутній час), розповідатиму (складний майбутній час), буду говорити (складений майбутній час).
Складний і складений майбутні часи мають однакове значення. Їх нерідко вживають упереміш, щоб уникнути одноманітності: Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. (В. Симоненко.)

Перегляньте відео. 

Завдання 1. Знайдіть дієслова й визначте форму кожного з них. Читати, читання, прочитавши, читаний, читаю, прочитано; збайдужілий, байдуже, байдужіти, байдужий, байдужітимеш; морозить, морозно, заморозити, мороз, заморожено, заморозивши, морожений; дрібний, подрібнено, дрібно, дріботіти, подріботівши, дріботіння; світати, освітлення, світити, освітлено, засвітивши, світиш, світло. 

Завдання 2. Словосполучення запишіть у дві колонки: 1) з перехідними дієсловами; 2) з неперехідними дієсловами. Осмислюю вивчене, знемагає від спеки, застружи олівця, онімів з подиву, вибачте мені, здер кору, оберігайте природу, охляв без хліба, спізнився на поїзд, подав руку, оживило пейзаж, зібралися в театр, устряв у суперечку, перекладатиму текст, освітили подвір’я, черкнув сірником, втупив очі, знудившись без діла, звили гніздо, тьмяніє надворі, тереблять квасолю. 
Ключ. З других букв перших слів прочитаєте назву збірки поезій Г.Сковороди.

Завдання 3. Дієслова запишіть у дві колонки: 1) недоконаного виду; 2) доконаного виду. Ідемо, з’їхалися, плаваючи, знайдемо, вийшли, дякую, оживуть, сушаться, сипнути, скликають, стиснув, брати, тьохне, бачимо. 
Ключ. З других букв виписаних дієслів має скластися закінчення вислову І.Франка: “Нам пора…”

Завдання 4. Випишіть дієслова у дві колонки дієслова: 1) в наказовому способі; 2) в дійсному способі. Озеленимо, сточіть, кричіть, навчить, летімо, збережімо, зворушить, навчіть, лящить, зворушіть, узагальнимо, зачепить, сушіть, озеленімо, зліпіть, вивчімо, сточить, скажімо, запишіть, вивчимо. 
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення прислів’я: “Перш ніж шити...

Завдання 5. Дієслова поставте в наказовому способі в 2-й особі однини (враховуйте, що всі подані дієслова доконаного виду) і запишіть у дві колонки: 1) з ь у кінці; 2) без ь у кінці. Збільшити, перевірити, входити, стати, озвучити, підставити, вдарити, попередити, передбачити, ужалити, вимітити, насипати, плавити, звузити, відрізати, зважити, переглянути. 
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову І. С. Тургенєва: “Вартий жалю той...” 

Завдання 6. Утворіть усі можливі форми наказового способу від поданих слів. 

Бачитися, куховарити, підтвердити, повідомити, підсилити, помовчати. 

Зразок. Варити. 1-а ос. — варімо; 2-а ос. — вари; варіть, варіте; 3-я ос. — хай варить, хай варять.

Завдання 7. Виконайте інтерактивну вправу. 

Завдання 8. Випишіть дієслова у дві колонки: 1) І дієвідміна; 2) ІІ дієвідміна. 

1. Зсунути, гуркотіти, реготати, краяти, скреготіти, кроїти, оцінювати, бачити, белькотати, в’їздити, вміти, знітитися, муркотіти, кликати, сюркотати, вставити, зважити, збороти, підсісти, цокотіти, стругати, в’юнитися, тьмяніти. 

2. Означити, знати, палахкотіти, свистіти, задріботати, іржати, вжалити, вдержати, хотіти, одужати, диркотіти, змокріти, збігти, тупотіти, бігати, удобрити, шепотіти, ойкати. 

3. Лящати, клепати, скривати, кроїти, лютувати, дирчати, одужати, оборонити, диркотати, завадити, знати, вбігти, белькотіти, наколоти, збороти, оздобити, белькотати, свистіти, означати, волочити, скласти, знехтувати, ударити, сипати, згаснути, пищати, дихати. 

Ключ. З других букв виписаних слів мають скластися: 1) пропущені слова у вислові В.Сосюри: “Всім … — і вічні ми будемо з нею”; 2) речення В. Симоненка: “Народ мій є! …!” 3) прислів’я.

Завдання 9. Прочитайте текст і виконайте завдання (розділові знаки пропущено). Композитор Петро Чайковський приїхав до Одеси де вперше було поставлено його оперу «Пікова дама». Саме тоді в театрі драми виступали українські актори й серед них Марія Заньковецька давнім прихильником якої був композитор. Коли закінчилася «Пікова дама» актриса піднесла Чайковському лавровий вінок з написом «Безсмертному від смертної». Вражений такою увагою Петро Ілліч захотів віддячити їй. На другий день відвідавши виставу за участю Заньковецької він теж підніс їй лавровий вінок з написом «Безсмертній від смертного» (З книжки «Цікаві бувальщини»).   

Петро Чайковський                                                                             Марія Заньковецька

А. Перепишіть текст, розставивши розділові знаки. 
Б. Визначте синтаксичну роль усіх дієслів і відповідно їх підкресліть. 
В. Визначте й надпишіть форми дієслів. 

Попрацюйте в тренажері з української мови

Виконайте тестові завдання. 

1. Лише дієслова записано в рядку 

А опитаний, працьовитий, затертий 

Б пакувати, перемолоти, поліглоти 

В занепокоював, переклав, анклав 

Г бувало, підхопило, запровадило 

2. Лише змінні форми дієслова записано в рядку 

А ототожнюю, писаний, побачивши 

Б удавана, упорядковано, позичаєш 

В запитують, нерозмите, аналізуємо 

Г ускладнюєте, відсторонений, дати 

3. Лише незмінні форми дієслова записано в рядку 

А розпочати, надівши, заклопотане 

Б закинути, виникаючи, поранено 

В оголосити, уздрівши, узгоджую 

Г звабити, загортаючи, смажений 

4. Лише дієслова дійсного способу записано в рядку 

А вивчили, замовили б, гратимеш 

Б вишиваю, озвучуй, застерігала 

В молитимуся, будьмо, очікуєш 

Г буду спати, утнула, запиваю 

5. Лише дієслова доконаного виду записано в рядку 

А дати, перемогти, зміцнювати 

Б змити, мовити, розмалювати 

В сходив, усвідомила, читатиме 

Г запасся, увібгає, розмалювала. 

6. Закінчення -уть (-ють) у 3-й особі множини мають обидва дієслова рядка 

А жити, полоти 

Б сіяти, мочити 

В рити, мовчати 

Г синіти, чавити 

7. Закінчення -уть (-ють) у 3-й особі множини мають обидва дієслова рядка 

А гаптувати, бачити 

Б рясніти, боятися 

В лікувати, хотіти 

Г бажати, бігти 

8. Закінчення -ать (-ять) у 3-й особі множини мають обидва дієслова рядка 

А молитися, гудіти 

Б мислити, слати 

В чавити, стригти 

Г поїти, роїтися 

9. Закінчення -ать (-ять) у 3-й особі множини мають обидва дієслова рядка 

А причаїтися, цокотати 

Б цокотіти, дзвонити 

В заздрити, заревіти 

Г завалити, пороти 

10. Помилку в написанні дієслівного закінчення допущено в рядку 

А миються, гоються 

Б сиплеш, торгуєш 

В маримо, варимо 

Г славлять, радять.

11. Лише дієслова у формі наказового способу записано в рядку 

А пам’ятаймо, зважимо, граймо 

Б забудьмо, знаймо, читаємо 

В літаймо, звикаймо, робімо 

Г ріжмо, миймо, шукаємо 2. 

12. Лише дієслова у формі наказового способу записано в рядку 

А повір, надихаймо, стояти 

Б іди, відновлюймо, ллємо 

В хай чують, їжмо, зробіте 

Г устигаймо, спіть, мовчати.

13. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку 

А застерегти — застережімо 

Б купувати — купуйте 

В ходити — ходімте 

Г пливти — пливімо

14. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку 

А зберегти — збережемо 

Б дивитися — дивімося 

В грітися — гріймося 

Г варити — варімо 

КУЛЬТУРА СЛОВА

Перегляньте експрес-урок «Пішли в кіно чи ходімо?» і розкажіть, які помилки допустила телеведуча.

 Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова. 

ПринестИ, віднестИ, кажУ, люблЮ, закінчИти.

Питання для самоконтролю

1. Що таке дієслово як частина мови? Назвіть граматичні ознаки дієслів.

2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має?

3. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду.

4. У чому полягає різниця між перехідними та неперехідними дієсловами?

5. Схарактеризуйте основні значення форм теперішнього, минулого та майбутнього часів.

6. З’ясуйте особливості поділу дієслів на дієвідміни.

7. Що виражає дійсний спосіб дієслів?

8. Як утворюються дієслова умовного способу?

9. Як утворюються дієслова наказового способу?

10. Що виражають безособові дієслова?