Тема . Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнювальних словах.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. 

Однорідні члени речення мають такі ознаки: 

- займають позицію одного члена речення;
- пов’язані між собою сурядним зв’язком; 
- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; 
- виражають однотипні поняття;
 - мають переважно однакове морфологічне вираження.

Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: 

- Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті (М. Рильський) – однорідні підмети.
- Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті (Т. Шевченко) – однорідні присудки.
- І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаї (Т. Шевченко) – однорідні додатки. 
- Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу (Є. Івженко) – однорідні означення. 
- Для радості, для щастя приходить людина в життя (О. Довженко) – однорідні обставини.

                                  Не належать до однорідних членів речення:
 - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде;
 - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; 
- слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір. 

Розділові знаки між однорідними членами речення 

Кома ставиться

Кома не ставиться

Крапка з комою ставиться між однорідними членами речення, коли вони значно поширені або мають свої розділові знаки, чи значно віддалені за змістом: 

На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана-сина годувать (Т.Шевченко).

                                                        Тире ставиться

Однорідні й неоднорідні означення 

Однорідними називаються означення, які: 

- характеризують предмет в одному плані – за кольором, розміром, матеріалом тощо:

В одну мить усі вікна в дівочій половині гуртожитку розчинялись, і поспішно висувались біляві, чорняві, руді, каштанові, кудлаті і прилизані голівки. 

Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем лягає (Леся Українка). 

 - вказують на споріднені ознаки одного предмета або об’єднуються спільною 

(позитивною чи негативною) оцінкою і зазвичай її можна замінити одним словом: 

Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – рідна мова. 

 У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі [привабливі] фіалки.

- є епітетами (означення в переносному значенні): 

 Густа, медова теплота високі налила жита (М. Рильський). 

 Вітер стугонів у голому, холодному гіллі (В. Дрозд). 

 І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, виражене прикметником або дієприкметником, а потім – поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом (літній, залитий сонцем день). Якщо ж вони стоять навпаки – то є неоднорідними (залитий сонцем літній день).  

Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно, однорідні.
                                     Бідні люди хотіли собі побудувати дім – тривкий, кам’яний, вигідний (І. Франко).

Неоднорідними називаються означення, якщо вони характеризують предмет з різних боків: 

Погідне блакитне небо дихало над землею теплом. 

Якщо означення неоднорідні, то кома не ставиться: Київські сизі гори стали фіолетовими.

1. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то перед першим однорідним членом ставиться двокрапка: Все поснуло: земля, вода, повітря. Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник). Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі (Марко Вовчок).
2. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире: 
1. Земля, вода, повітря – все поснуло. 
2. Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле (О. Гончар). 
3. Березу, вільху і ліщину, дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз – люблю я ліс (П. Воронько). 
3. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а після них речення продовжується, то перед однорідними ставиться двокрапка, а після них – тире: 
1. Все: земля, вода, повітря – поснуло. 
2. Ранок зачинався тихий та лагідний, все наокіл: і трави, і дерева, і кущі – наче завмерло (Ю. Смолич). 
3. Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу – росли молоді осокори, клени й каштани (В. Собко).

Якщо перед однорідними членами речення стоять слова як-от, а саме, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них – двокрапка [УС, як-от: О, О, О.] 

Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві або впіймати (О. Довженко).

Перегляньте відео.

                              ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Перепишіть текст і виконайте завдання (розділові знаки пропущено). Розставте в тексті розділові знаки й підкресліть однорідні члени речення. Намагайся зрозуміти інших людей бачити в їхніх життях їхню правду яку треба приймати. Отже суди про людей не тільки зі своєї позиції а й з їхньої. Ще краще з кількох позицій. А як би вчинив тут П’єр Безухов чи Роберт Джордан чи Мартін Іден наприклад? Для цього треба мати щедре серце. Живуть же по-своєму дерева і квіти жаби і ластівки щури й соколи. І претензій до них ніхто не висуває. Так і люди (В. Стус). 

Завдання 2. Перепишіть речення й виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
А. Підкресліть однорідні члени речення й розставте розділові знаки. 
Б. Затранскрибуйте виділені слова.
1. Учітеся брати мої думайте читайте і чужому научайтесь й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). 2. Широкі безкраї простори легке й м’яке повітря все пройняте й облите сонячним промінням (Б. Грінченко). 3. У них є все пшениця хутро вовна і риба і мед і добрі води рік (Л. Костенко). 4. Ваше майбутнє твориться справами сьогоднішнього дня а не завтрашнього (Р. Кійосакі). 5. У камені у розпаді клітин у сяйві дальніх зір і мрій змаганні в кипінні крові й прорості зернин усюди в животворному диханні єства єдиного пульсує плин (Борис Тен). 6. Усі війни на землі розпочинаються політиками ведуться військовими й закінчуються дипломатами (С. Вакарчук). 7. Любов це насамперед відповідальність а потім уже насолода радість (В. Сухомлинський). 8. Ми говоримо про свободу тішимося свободою бажаємо свободи підкреслюємо своє бажання свободи але насправді боїмося її (Л. Гузар). 9. І так і сяк намагався відкрити скриньку але зась! (І. Коваль). 

Завдання 3. Спишіть речення, добираючи з довідки відповідний парний сполучник для з’єднання однорідних членів речення. Поставте розділові знаки. Прочитайте речення з правильною інтонацією. 1. Митець думає ... розумом ... серцем (О. Довженко). 2. Хата ... старенька ... чепурна біла – видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Не ... тії вороги ... добрії люди – і окрадуть жалкуючи плачучи осудять (Т. Шевченко). 4. І ... болить ... не черствіє серце (О. Квітневий). 

Довідка: Так... як; хоч... та; хоч... але; не тільки... а й.

Завдання 4. Виконайте інтерактивну вправу.

Завдання 5. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої ролі в реченні. Поясніть розділові знаки. Вкажіть речення з неоднорідними означеннями. 1. Світає... Все спить ще і небо і зорі безсилі… (П. Тичина). 2. Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава – сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах). 3. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 4. Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля й море (І. Нечуй-Левицький). 5. Тихий шум лісу синява високого неба запах зелених трав все це зливалося з гомоном потривоженої крові і наповняло серце Дороша невтішним болем (Г. Тютюнник). 6. Та всі голоси і зяблика і вівсянки і зеленушки і навіть одуда заглушувало кування зозулі (О. Донченко).

Завдання 6. Перепишіть речення й виконайте завдання (розділові знаки пропущено). 
А. Підкресліть однорідні члени речення й розставте розділові знаки. 
Б. Випишіть виділені слова й розберіть їх за будовою. 

1. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б. Олійник). 2. Хороша книга втіха і розрада вихователь і вчитель (М. Шевченко). 3. І сам собі постань законом і не вагайся не блажи... (В. Стус). 4. З городу не біжить вихором вилітає Мар’яна (М. Стельмах). 5. Ураз усе покращало біля мене і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом і нагорблена клуня з чотирма вітрами і скрипливі ворота і маківки і навіть ледачі гарбузи в різнобарвних сорочках... (М. Стельмах). 6. Недавно листя тріпотіло над головою тепер голосно шелестить (В. Думанський). 7. За годину біля великої покинутої хати зібралося все село (Люко Дашвар). 8. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський). 9. Ми маємо право на сум і любов на щастя на сонце і трави (В. Симоненко). 

Завданя 7. Доповніть речення поширеними і непоширеними узгодженими означеннями. Запишіть їх, поставивши розділові знаки. 1. Висипали ... зорі, зійшов місяць ... 2. Щебетали пташки у гущавині молодого гілля ... 3. Красно грає весняне сонце на небі ... 4. Зелена трава ... піднялася високо вгору, а я лежав серед цих трав…  

Попрацюйте в тренажері.

Виконайте тестові завдання. 

1. Однорідними підметами ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.
 Б На мент єдиний залиши свій сум думки і горе… 
В І возвеличимо на диво і розум наш і наш язик... 
Г У кожного своя пустеля і свої міражі.
2. Однорідними додатками ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А У мудрої людини довгі вуха й короткий язик. 
Б Хрести лелеки мальви і жоржини були його єдині глядачі. 
В А тим часом місяць пливе оглядати і небо і зорі і землю і море. 
Г Література й народна поезія рідні сестри що взаємно збагачуються. 
3. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Завжди і скрізь будуть квіти для того хто хоче бачити квіти.
 Б Вона малює піч синім і червоним чорним і рудим жовтим і зеленим. 
В Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку. 
Г Солодка хвала від ворога на полі бою та не в полоні! 
4. Однорідними обставинами ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Коли все дуже правильно й бездоганно тоді виникає сумнів. 
Б Молодь вийшла в сад погуляти поспівати та пожартувати. 
В І сам собі постань законом і не вагайся не блажи... 
Г Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя. 
5. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Твої слова щирі добрі нагадують мамину колискову. 
Б Почувся знадвору чийсь тихий проте знайомий голос. 
В Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. 
Г Земля на тих полях була чиста чорна й сита. 
6. Двома рядами однорідних членів ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Українець є вдумливий радо згадує минуле свого народу й кохається в спогадах про героїчні вчинки своїх предків. 
Б Про велич нації та її моральний прогрес можна судити по тому як вона поводиться з тваринами. 
В Не дозволяйте помилкам і розчаруванням минулого контролювати й керувати вашим майбутнім. 
Г Борiмося за красу мови за правильнiсть мови за приступнiсть мови за багатство мови. 
7. Одним рядом однорідних членів ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Людині властиво прагнути вічності знаходити в ній для себе мету й натхнення. 
Б Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками. 
В Малоросійство це не політика й навіть не тактика це тотальна капітуляція. 
Г То тут то там прокльовуються пагінці картоплі моркви гарбузів квасолі динь. 
8. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А На сукупних скрізь одгороджених тинами городах зеленіло бадилля кукурудзи. 
Б Коло хат у садках темніли купи вишень і стриміли здорові старі дикі груші. 
В Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські гори. 
Г У густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки. 
9. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них — тире в реченні (розділові знаки пропущено) 
А Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі. 
Б Усюди і на вулицях і круг стадіону й обабіч дороги до заводу росли молоді осокори клени й каштани. 
В Родина школа церква телебачення література усі повинні підкреслювати користь для себе й для загалу суворого дотримання законів. 
Г Три головні завдання є в українського народу досягнення правдивого й сталого щастя посилення єдності захист зовнішніх кордонів. 
10. Правильно розставлено розділові знаки в реченні 
А Усяке птаство, як-от деркачів, перепілок, куликів, курок — можна було викосити косою в траві. 
Б Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курок можна було викосити косою в траві. 
В Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курок, можна було викосити косою в траві. 
Г Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курок — можна було викосити косою в траві.

Питання для самоконтролю 

1. Сформулюйте визначення поняття «однорідні члени речення». 
2. Які члени речення можуть бути однорідними? 
3. Яка роль однорідних членів речення у мовленні? 
4. Від яких умов залежить уживання чи невживання коми при однорідних членах речення? 
5. Коли між повторюваними сполучниками ставиться кома, а коли не ставиться? Наведіть приклади. 
6. Які розділові знаки вживаються при узагальнювальних словах та однорідних членах речення? 
7. Які означення є однорідними? 
8. Які означення є неоднорідними?