Тема. Службові частини мови. Правопис. Вигук

Зверніть увагу на уривок з вірша Т. Шевченка. Чого не вистачає у поданих реченнях?


               Садок вишневий … хати, 
               Хрущі … вишнями гудуть,
               Плугатарі … плугами йдуть,
               Співають ідучи дівчата,
               … матері вечерять ждуть.

Поміркуйте.   - Чи зміг би поет написати вірш не використовуючи службових слів?
- А чому ми відносимо ці слова до службових?


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Прийменники зі (зо), наді (надо), піді (підо), переді (передо), уві, ув при іменниках та займенниках не переходять у префікси і, отже, завжди пишуться окремо: зі мною (зо мною), піді мною, переді мною, уві сні, ув імлі. 

Виняток становлять лише прислівники зозла, зовсім і передовсім, де зо- і передо- префікси і, отже, пишуться разом.

Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба спробувати вставити прикметник між їхніми частинами. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то маємо справу з прийменником і пишемо окремо, якщо ні — то це префікс і пишемо разом ліг на бік (на правий бік) і відкликав товариша набік; у купі гною (у великій купі) і ми росли вкупі; струмок збігає з гори (з крутої гори) і зорі дивляться згори; в день народження (в радісний день) і ні вдень ні вночі. 

Разом:  абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чимдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку. 
Окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.
Примітка. Частки пишуть окремо від слів, якщо їх розділено іншими частками або прийменниками: 
    іди ж бо, тому ж то, будь із ким, казна в чому.
Через дефіс: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.

Перегляньте  відео. 

Примітка. Ці сполучники треба відрізняти від однозвучних сполучень повнозначного слова з прийменником або часткою:
зате — за те, проте — про те.

Примітка. Сполучники з частками б, би, ж, же треба відрізняти від одно­звучних сполучень: 
                            щоб — що б, якби — як би.

              Запам’ятайте!
Сполучник та може вживатись у значенні і. Він поєд­нує «близькоспоріднені поняття, стани та явища, одне з яких випливає з іншого або зумовлюється іншим»: батько та мати, пише та читає (Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.— К.: Либідь, 1991.— С. 170).

Разом (одним словом)
а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож; 
б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби; 
в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто; 
г) абощо, тощо, якщо; 
д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим. 
Окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то, та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як.

Вигуки виражають емоції та спонукання, не називаючи їх, а також відтворюють звуки природи, тварин тощо: ой, ах, лишенько, годі. агов, киць-киць, тпру, дзень, кукуріку, ш-ш-ш.


      ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Перепишіть, розкриваючи дужки. 1. Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т. Шевченко). 2. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в’ються, не спиняться чаєчки білії (Леся Українка). 3. Ллється з (по) за хмар проміння тепле і голубувате (М. Рильський). 4. Дорога  гадюкою звивалася (в) здовж потоку (З. Тулуб). 5. Зелений вершник з сивих гір помчавсь горбкам (на) перекір (Р. Братунь). 6. (По) за хатами тяглися виноградники (І. Нечуй-Левицький). 7. (З) під лісового корча б’є джерельце русявої, чистої тиші (Є. Гуцало). (Під) час канікул я часто буваю в лісі.

Завдання 2.  Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше словами. (За) ради миру, (на) перекір знегодам, з (по) за хат, (із) за лісу, (на) зустріч бурі, (по) серед жит, (з) за дерев, (залежно) від обставин, (з) перед носа, (по) під вікнами, (на) прикінці відпусток, з (по) під воріт, (з) над річки, (по) за село, у (напрямку) до мене, (під) час бою, (в) наслідок чвар, (з) під коліс, (по) над хмари, (за) для вас, з (по) між гілля. 
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучення слів. З цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського оратора Цицерона: “Треба не тільки опанувати мудрість, а й...”

Завдання 3. Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс. Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало, спотикається (що) разу, казна (що), надумав (таки), електроніка (ж), майнув тільки (що), та (ж) так, (екс) чемпіон, роздивився (таки), а все (ж) таки, експериментують з чимо (сь), отакий (то), робить (аби) як, ні (до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби) куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні) скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що) найшвидше, (ген) далеко, тільки (но), ось (так), шурхотить начеб (то), ото (ж), все (таки), отак (от), гойдають (ся), от (же). 
Ключ. Підкресліть перші букви. З них прочитаєте вислів Ч. Дарвіна.
Завдання 4.  Запишіть слова, поясніть написання часток. (Що)години, (що)духу, (як)слід, по(де)куди, (де)далі, (будь)коли, (як)небудь, бозна(що), як(би)то, все(таки), де(з)ким, що(ж)до, тому(що), от(же), авже(ж), якийсь(то), (аби)коли, аби(з)ким, аби(з)чим, не(аби)який, не(аби)що, (казна)чого, казна(з)ким, бодай(же), якщо(б), де(на)чому, ось(де), де(в)кого, знов(таки), (таки)все, виконав(таки), (таки)гарний, бозна(на)чім, як(най)краще, ні(за)що, ні(в)що, (будь)чийого, ходи(но), подай(но), скажи(ж), (як)раз, (де)то, (як)таки, коли(ж)то, з(де)чим, де(з)ким, (де)б, поки(що), дарма(що), все(ж), ато(ж),  де(б)то(не)було, (чому)небудь, таки(як), звідки(небудь), (ні)звідки, (ні)скільки, ні(з)чим, (що)небудь, (де)чому, де(на)кому, (таки)зігрівся, (що)до, (то)що, (аби)тільки, (от)як, що(то)за, чий(же)то. 

Завдання 5. Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс. (При) дніпровський край, (по) новому працює він, (у) глиб росте коріння, (у) глиб боліт, з хати (на) двір поніс, з вулиці (на) двір, (по) перше і (по) друге, (зо) зла кинув, (по) щирому руку потис, ідемо (по) новому шляху, опинився (в) середині, (зі) мною поряд, ми до всіх (по) щирому, (с) початку подумай. 
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучення. З цих букв прочитаєте відомий вислів П. Тичини.

Завдання 6. Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина сполучника, що в дужках: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс. Ненаб(то) вже ніч, тож(то) й думав він, дарма(що) не козак, тим(то) і часу нема, (про)те мовчу, сміх та(й) тільки, ото(ж) усе зваж, тільки(но) приніс, (тим)часом як усі мовчали, хоч(би) хто один, якби(то) сам, все(ж) прийду, як(би) не тин, ніби(то) якийсь палац, отож(бо) не будьмо злі, коли(б) сидів тут, та(ж) згодиться, тому(що) важливе, тому(то) і звернувсь до них, то(ж) будь розумним. 
Ключ. В останньому слові кожного сполучення підкресліть останню букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову Олександра Олеся: “О слово рідне! Орле скутий! …!” 

Завдання 7. Перепишіть, розкриваючи дужки. 1. Ов (ов) ов!..—одзиваються збуджені гори ... га (га) га!— повторюють в тривозі далекі верхи. (М. Коцюбинський.) 2. Б’ється, стогне, зітхає море!.. Бу (ух)!.. бу (ух)!.. бу (ух)!.. бу (ух)! (М. Коцюбинський.) 3. Куд (ку) дак за п’ятак, ку (ку) рі (ку) за копійку. (Нар. творчість.) 4. —Кру (кру)!—лунає поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане. (М. Нагнибіда.) 5. (На) добраніч вам, ниви.  (М.  Коцюбинський.) 6. Ов (ов!) Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися. (М. Коцюбинський.) 7. Не жартуй наді мною, (будь) ласка, і, говорячи, не мовчи. (В. Симоненко.) 8. Людей і долю проклинать не варт, (їй) Богу. (Т. Шевченко.)

Завдання 8. Відредагуйте й запишіть словосполучення. Ходити по магазинам, інженер по фаху, зошит по математиці, знання по алгебрі, діяти по правилах, відсутній по хворобі, пішов за хлібом, звертайтеся при потребі, при виконанні обов’язків, телефонуйте при виникненні труднощів, перебувати на Україні, переїхати в Одещину, ходили в концерт, пожежа у фабриці, сумувати по матері, приходьте при необхідності, відпустка по хворобі, надіслати по пошті, не піду із-за дощу, звертатися по проханню батьків, на українській мові, спеціаліст по електромеханіці, мешкати по адресі, приїхав по справах, жити в Кавказі, пропозиції по поліпшенню звукоізоляції, телефонуйте при виникненні пожежі, по наших підрахунках, конференція по проблемі екології, по технічних причинах, по власній волі, піти за хлібом, зауваження по доповіді, не встиг із-за тебе, при першій необхідності, проводити при підтримці волонтерів, підручник по географії, піти в концерт, жити в Поділлі, комплексувати із-за низького зросту, пройтися по багатьох питаннях. 

Попрацюйте в тренажері

https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/preposition_gramatically_characteristic.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/preposition_spelling.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/preposition_versus_prefix.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/conjunction_gramatically_characteristic.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/conjunction_spelling.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/particle_gramatically_characterictic.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/particle_spelling.html
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/exclamation_characteristic_spelling.html

Виконайте тести

1. Правильно вжито прийменник по в словосполученні 
А план по заготівлі 
Б стікати по вікну 
В шукати по алфавіту 
Г діяти по наказу 
2. Правильно вжито прийменник по в словосполученні 
А по нашим підрахункам 
Б досвід по роботі з батьками 
В заходи по забезпеченню 
Г брат по батьковій лінії
3. Синтаксичну помилку допущено в словосполученні 
А жити по правді 
Б говорити по суті 
В кожному по сувенірові 
Г план по продажу м’яса 
4. Синтаксичну помилку допущено в реченні 
А Збірка поета вийшла по його смерті. 
Б Сформуйте групи по двадцять осіб. 
В Кажуть, п’яному море по коліна. 
Г Ви поставили запитання не по темі. 
5. Синтаксичну помилку допущено в реченні 
А Друзі виїхали на Київ по обіді. 
Б Речі були розкидані по всій кімнаті. 
В В армії ніхто не буде гладити тебе по голівці. 
Г У таборі діляться досвідом по роботі з хворими. 
6. Прийменники на та в можуть бути на місці крапок у словосполученні 
А чекати … пошті 
Б працювати … фермі 
В зібратися … кухні 
Г бути … фабриці. 
7. НЕМАЄ синтаксичної помилки в рядку 
А Школа працює при університеті. 
Б Погоджуся при умові доброї дисципліни. 
В Я зможу допомогти при будь-яких обставинах. 
Г Застосували нові технології при спорудженні клубу. 
8. НЕМАЄ синтаксичної помилки в рядку 
А Три явори посадила сестра при долині. 
Б При бажанн і можна досягти будь-чого. 
В Фестиваль провели при сприянні ОДА. 
Г Та це було ще при царі Панькові.
9. Виділене слово НЕ є часткою в реченні.
А Тільки в праці відчуваєш себе окриленим, необхідним людям.
Б Не знаю, чи доведеться мені ще раз побувати в Києві.
В Як хочеться почути ще хоч раз ніжну українську пісню.
Г Хай завжди сіється добро на полі людського життя.
10. Позначте рядки, у яких виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ:
А І сказала мати: ”Як/би ти, сину, йшов в отаку погоду?”.
Б Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов/би все заснуло.
В То/ж сіль землі, то/ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу.
Г Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

КУЛЬТУРА СЛОВА   

А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова. 

ІкОнопис, крицЕвий, крОїти, лЮстро, металУргія. 

              

      







Пара                                                    Кілька хвилин


  Б. Розглянувши ілюстрацію й логічно поміркувавши, згрупуйте значення слів пара й кілька
• Спарені предмети (пара шкарпеток); 
• газоподібний стан води; 
• невелика кількість (від 3 до 10); 
• подружжя або закохані; 
• маленька риба родини оселедцевих;
 • незадовільна оцінка (розм.); 
• нагріте вологе повітря; 
• костюм (штани й піджак); 
• заняття в університеті.                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Питання для самоконтролю

1. Чому прийменник належать до службових слів? Які його службові функції? 
2. Які прийменники пишуться окремо? 
3. Які прийменники пишуться разом? 
4. Які складні прийменники пишуться через дефіс? 
5. Чому сполучник належить до службових слів? 
6. Які є сполучники за значенням? 
7. Які складні сполучники пишуться разом? 
8. Які сполучники потрібно відрізняти від інших частин мови? 
9. Які сполучники потрібно писати окремо, а які через дефіс? 
10. Чому частки належать до службових слів? Яка їх службова функція ? 
11. Які ще функції виконують частки? Наведіть приклади. 
12. Дайте визначення поняття «частки». Назвіть їх розряди. 
13. Чому частки називають формотворчими? Які граматичні форми вони утворюють? 
14. Які частки належать до словотворчих? Наведіть приклади різних частин мови, утворених за допомогою часток. 15. Які частки пишуться окремо? 
16. Які частки пишуться через дефіс? 
17. Які частки пишуться разом?