Тема. Дієприкметник. Дієприслівник. Безособова форма на -но, -то
Прочитайте речення й виконайте завдання. 
Головуючий на зборах наголосив на тому, що домінуючим у цій справі має бути положення діючого, а не бувшого законодавства.
Голова зборів наголосив на тому, що основним у цій справі має бути положення чинного, а не колишнього законодавства.
А. У якому реченні вжито неприродні для української мови слова?
Б. Якою дієслівною формою вони є?
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Дієприкметники бувають активні і пасивні.
Стан | Правило |
---|---|
Активний-уч- (-юч-), -ач- (-яч-), -л- | називає ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета: вогнище погасло — погасле вогнище; вогнище згасає — згасаюче вогнище (-уч- (-юч-), -ач- (-яч-), -л- |
Пасивний-н-, -ен-, -т | називає ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета над ним: хтось погасив вогнище — погашене вогнище. |
називає ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета: хлопець умився — умитий хлопець; дівчина збентежилася — збентежена дівчина. |
Активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові мало, їх здебільшого
вживають у наукових текстах (як терміни): лежачі хворі, блукаючий нерв, а також у художньому стилі: синіючі далі, зеленіючі гаї. Форм типу ідучий, бігучий, кричащий, говорячий в
українській мові немає.
Дієприкметники танцюючий, пануючий, навчаючий і под. використовують у сучасній мові обмежено. Замість них треба вживати: • іменник: початківець, працівник (не початкуючий, не працюючий); • іменник-прикладку: команда-лідер (не лідируюча команда); • прикметник: охочий, розвивальний (не бажаючий, не розвиваючий); • прийменниково-іменникову сполуку: місця для сидіння (не сидячі місця); • пасивний дієприкметник: приспана красуня (не спляча красуня); • дієприкметник минулого часу з префіксом напів-: напівзниклі рептилії (не зникаючі рептилії); • описову конструкцію (підрядне речення): той, що йде; той, що біжить (не ідучий,
не бігучий); • синонім: сучасні проблеми (не існуючі проблеми); • іменник у формі родового відмінка: лампа енергозберігання (не енергозберігаюча
лампа); • словосполучення з відповідним змістом: з любов’ю до вас (не люблячий вас); • усунення зайвого активного дієприкметника: постійна комісія (не постійно діюча
комісія).
Це основні способи заміщення активних дієприкметників теперішнього часу, хоча
науковці налічують їх понад 20.
В українській мові є окремі дієприкметники на -учий (-ючий), -ачий (-ячий), що стали прикметниками, тобто вказують на постійну ознаку: під лежачий камінь вода не тече;
лежачого не б’ють,
АЛЕ: кішка, що лежить на канапі (не лежача на канапі кішка).

Дієприкметників на -учий (-ючий), -ачий (-ячий), що стали прикметниками, небагато: співучий (співучий народ), живучий (живуча істота), родючий (родючий ґрунт), палючий (палюче сонце), кусючий (кусюча муха), лежачий (лежачий камінь), ходячий (ходячий анекдот), зрячий (зряча
людина), терплячий (терплячий чоловік).
Дієприкметник разом із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом.Якщо дієприкметник виступає присудком, дієприкметниковий зворот комами не виділяється (між групою підмета та групою присудка кома не ставиться).
ДІЄПРИСЛІВНИК

