Тема. Розділові
знаки у простих реченнях, ускладнених
вставними словами й вставними компонентами

Розглянувши світлину й прочитавши речення, виконайте завдання.
Мабуть, дощ уже йде. Значить, дощ уже йде
По-твоєму, дощ уже йде? Майте на увазі, дощ уже йде
Дощ, на радість, уже йде! Перепрошую, дощ уже йде?
А. Яке з цих речень відповідає світлині?
Б. Яке слово допомогло вам вибрати потрібне речення?
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Вставні конструкції (слова, словосполучення та речення) виражають ставлення мовця до сказаного й не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють або уточнюють основне повідомлення:
Мабуть, цього року поїдемо не до моря, а в Карпати.

Вставні конструкції не є членами речення. На письмі їх відокремлюють комами, а в усному мовленні виокремлюють інтонаційно — відповідними паузами.
За значенням вставні слова і словосполучення
поділяються на такі, що:
1 | Виражають упевненість, достовірність того, про що говориться в реченні: безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, справді, звичайно, правда, певна річ | Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти; |
2 | Виражають непевність, припущення, гаданість повідомлюваного в реченні: мабуть, може, може бути, здається, як видно, вочевидь, сподіваюся. | Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки
вночі покрились листям |
3 | Виражають радість, задоволення, незадоволення, співчуття, жаль, здивування: на жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне, як на лихо, чого доброго, хвалити долю, нівроку. | Населення, на диво, зустріло нас привітно (Я. Баш); |
4 | Вказують на зв’язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом, з одного боку, до речі, між іншим, крім того, зокрема, взагалі, зрештою | Тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені |
5 | Вказують на джерело повідомлення: з точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому. | Сміх, кажуть, віку
додає |
6 | активізують увагу слухача або читача: знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте, чуєте, бачите, погодьтесь, майте на увазі, даруйте на слові, між нами кажучи | Але доля
звела нас дуже близько і, повірте, здружила |
Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю,
думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам
думається, треба сказати).
Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами: Перші олімпійські ігри, за народними переказами, відбулися 776 року до нашої ери (З журн.)
Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці:
У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник);
Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер – пора настала – хуртовина загуляла (Янка Купала).
Тільки вставними бувають: по-перше, по-друге, мабуть, щоправда, а втім, отже.
Ніколи не бувають вставними словами і не виділяються комами: ніби, нібито, мовбито, наче, неначе (складні сполучники), все-таки, навіть, майже, адже, якби, от, принаймні, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, буквально, якраз, між тим, за традицією, у кінцевому підсумку (а не рахунку), як-не-як тощо.





